🇺🇦 УКРАЇНСЬКА НАУКА НЕ МАЄ КОРДОНІВ, АЛЕ МАЄ СВОЄ КОРІННЯ.

До повномасштабної війни багато українських науковців працювали в різних країнах світу — у Європі, США, Канаді, а також у Росії. Вони робили це не через політичний вибір, а через доступ до наукових баз, клінічних платформ і можливість реалізувати свій інтелектуальний потенціал. Але варто пам’ятати:🔹 наукове мислення не має кордонів,🔹 інтелектуальна праця не змінює національної сутності […]

🇺🇦 УКРАЇНСЬКА НАУКА НЕ МАЄ КОРДОНІВ, АЛЕ МАЄ СВОЄ КОРІННЯ. Читати далі »

EDACS (Eating and Drinking Ability Classification System)

🧠 EDACS (Eating and Drinking Ability Classification System) — це стандартизована система класифікації здатності до прийому їжі та пиття у дітей і дорослих з нейрогенними розладами, зокрема при дисфагії, ДЦП, черепно-мозкових травмах, інсульті чи нейродегенеративних захворюваннях. 🔍 Що оцінює EDACS Система визначає рівень безпеки та ефективності прийому їжі за 5 рівнями функціональних можливостей — від

EDACS (Eating and Drinking Ability Classification System) Читати далі »

🔹 Мовленнєва памʼять і рухи тіла: нейроанатомічні зв’язки та рухові завдання при аномії

Мовленнєва памʼять — це не просто вміння пригадати слово. Це складна нейромоторна система, у якій мовлення, рухи і памʼять працюють як єдиний механізм. Саме тому при аномії клінічний логопед застосовує не лише лексико-семантичні, а й рухові завдання, щоб активувати цілісну нейронну мережу, яка об’єднує тіло і мовлення. 🧠 Нейрофізіологічне обґрунтування• Премоторна і моторна кора (лобова

🔹 Мовленнєва памʼять і рухи тіла: нейроанатомічні зв’язки та рухові завдання при аномії Читати далі »

🔹 Відновлення мовленнєвої памʼяті при аномії через асоціативні зв’язки слова

Аномія — один із найпоширеніших симптомів афазії, який проявляється у труднощах добору слів при збереженому розумінні зверненого мовлення. Клінічний логопед при роботі з такими пацієнтами використовує методи відновлення асоціативних зв’язків, що лежать в основі мовленнєвої памʼяті. 🔬 Нейролінгвістичне обґрунтуванняПроцес добору слова активує складну нейронну мережу:• Скроневі відділи (ліва верхня та середня звивина) відповідають за семантичне

🔹 Відновлення мовленнєвої памʼяті при аномії через асоціативні зв’язки слова Читати далі »

🧠 Дисфагія і дизартрія: спільні механізми і логопедична терапія

У клінічній практиці логопеди часто спостерігають, що дисфагія (порушення ковтання) і дизартрія (порушення моторної реалізації мовлення) співіснують у пацієнтів після інсульту, черепно-мозкових травм чи нейродегенеративних захворювань. Це пояснюється єдністю анатомо-функціональних механізмів, які забезпечують і мовлення, і ковтання. 🔹 Нейроанатомічний аспект• Обидва процеси регулюються спільними структурами:• стовбурові центри (ядра IX, X, XII черепних нервів) відповідають як

🧠 Дисфагія і дизартрія: спільні механізми і логопедична терапія Читати далі »

🧠 Апраксія мовлення і атаксія тіла: спільні нейрональні механізми

Клінічні логопеди часто стикаються з тим, що у пацієнтів з апраксією мовлення паралельно спостерігаються прояви загальної атаксії. Це не випадковість, а закономірність, яка ґрунтується на тісному взаємозв’язку моторних і мовленнєвих систем мозку. 🔹 Нейроанатомічний аспект• Обидва стани пов’язані з ураженням лобово-тім’яних і мозочкових структур, які координують як довільні рухи тіла, так і артикуляційні рухи.• При

🧠 Апраксія мовлення і атаксія тіла: спільні нейрональні механізми Читати далі »

🧠 Чому важливо розвивати просторове сприймання у людей з аномією після інсульту чи локальних уражень мозку

Аномія — це розлад, при якому людина втрачає здатність називати предмети, явища або дії, попри збережене розуміння значень. Часто цей стан поєднується з порушенням мовленнєвої пам’яті. Однак відновлення мовлення в таких випадках не зводиться лише до роботи з лексикою чи граматикою — надзвичайно важливим є розвиток просторового сприймання. 🔹 Чому саме просторове сприймання?1. Єдність когнітивних

🧠 Чому важливо розвивати просторове сприймання у людей з аномією після інсульту чи локальних уражень мозку Читати далі »

Звернення до радника Міністра охорони здоров’я України

Громадська організація«Асоціація клінічних логопедів України» Вих. № 01/10-25від 01.10.2025 Раднику Міністра охорони здоров’я Українип. Андрію Віленському ЗВЕРНЕННЯ Громадська організація «Асоціація клінічних логопедів України» висловлює глибоке занепокоєння у зв’язку з інформацією про те, що в державному закладі вищої медичної освіти — Івано-Франківській медичній академії — оголошено набір студентів на неакредитовану магістерську програму з підготовки фахівців за

Звернення до радника Міністра охорони здоров’я України Читати далі »

Сьогодні Асоціація Логопедів України святкує свою 3 річницю!

Ми надіслали їм поздоровлення від імені АКЛУ! Шановні наші колеги! Щиро вітаємо вас з 3 річницею вашої молодої професійної спільноти Асоціації Логопедів України!!! Ви наші найкращі друзі, партнери і професійні спеціалісти, на яких ми рівняємось, якими ми пишаємось і яких ми поважаємо за таку важливу ініціативу і наполегливу працю в напрямку розвитку вітчизняної логопедичної галузі.

Сьогодні Асоціація Логопедів України святкує свою 3 річницю! Читати далі »

Клінічний логопед ≠ «терапевт мови і мовлення»

В українському професійному середовищі важливо чітко розрізняти поняття клінічний логопед та так званий «терапевт мови і мовлення». 🔹 Клінічний логопед — це фахівець, який здобув диплом за профільною спеціальністю та має:• ґрунтовну академічну підготовку у сфері медицини, психології, лінгвістики та нейронаук;• багаторічний клінічний досвід роботи в державних і приватних медичних закладах;• практику в мультидисциплінарних командах

Клінічний логопед ≠ «терапевт мови і мовлення» Читати далі »

Прокрутка до верху