Інсульт — це наслідок гострого порушення мозкового кровообігу в басейні однієї з мозкових артерій. Ураження судини призводить до ішемії або крововиливу в ділянках, що входять до мовленнєвої нейронної мережі. Саме тому афазія після інсульту має системну сенсо-моторну природу і не може розглядатися як ізольований мовленнєвий дефіцит. Позиція АКЛУ базується на даних сучасної нейроанатомії, нейрофізіології та […]

Це чітка професійна позиція АКЛУ. Інсульт є однією з провідних причин набутих порушень мови, мовлення і ковтання у дорослого населення. Афазія, дизартрія, дисфонія, апраксія мовлення, когнітивно-комунікативні порушення суттєво знижують якість життя людини та ускладнюють її комунікативні здібності і соціальну інтеграцію. Саме тому клінічний логопед є невід’ємним членом мультидисциплінарної реабілітаційної команди. ГО «Асоціація клінічних логопедів України»

ПЕНУМБРА (від лат. paenumbra — «напівтінь») — це зона навколо основного вогнища ураження мозку при інсульті, де клітини ще не загинули остаточно, але вже серйозно страждають від нестачі крові та кисню. 🧠 Простими словами: При інсульті є: 🔴 Ядро інфаркту — ділянка, де нейрони вже загинули. Відновити їх неможливо. 🟡 Пенумбра — «зона ризику» навколо

Афазія — це не “порушення мовлення в одному місці”. Це порушення всієї мовленнєвої системи. У роботі з пацієнтами після інсульту клінічний логопед ніколи не має справи з «ізольованою проблемою». Афазія — це завжди порушення цілісної нейронної мережі, яка забезпечує мовлення, розуміння, програмування, контроль і саморегуляцію комунікації. 🔬 З точки зору нейроанатомії Мовлення не «живе» в

Афазія після інсульту — це складний нейрокогнітивний синдром, що виникає внаслідок ураження мовних мереж головного мозку. Вона не є лише «втратою слів» — це порушення взаємодії між сенсорними, когнітивними та моторними мовними системами. Сучасна клінічна логопедія дедалі активніше інтегрує методи нейромодуляції як доповнення до мовленнєвої терапії з метою прискорення та стабілізації відновлення. 🔬 Що таке

Афазія — це набуте мовленнєве порушення, що виникає внаслідок ураження мозку, найчастіше після ішемічного або геморагічного інсульту в домінантній (лівій) півкулі. Вона характеризується розладами усного та письмового мовлення, розуміння, називання та повторення, і суттєво впливає на якість життя пацієнта та його соціальну інтеграцію. Однією з ключових мовних підсистем, що страждає при афазії, є фонологічна система

Звістка про зміну Міністра охорони здоров’я України підсилює надію професійної спільноти на оновлення підходів до розвитку сфери медичної та мовленнєвої реабілітації. Для клінічних логопедів, які працюють у лікарнях та реабілітаційних центрах, це — можливість бути почутими на державному рівні. Сьогодні питання мовленнєвої реабілітації, роботи з афазією, дизартрією, апраксією мовлення, дисфагією, наслідками ЧМТ та інсульту потребують

 Вже наштампували експерс-курсами нікчемних лікарів ФРМ, серед яких половина пенсійного та передпенсійного віку з числа фізіотерапевтів та лікарів ЛФК. Взялися за перенавчання досвідчених фахівців-логопедів недовченими на експрес-курсах так званими «спеціалістами». Страшно те, що усі логопеди розуміють, що це саме шабаш на крові наших громадян, зокрема військових. І монополізація нікому не потрібного і неакредитованого квазі-перенавчання. Нажаль…

1. Акубаротравма як первинний нейрональний тригер 1.1. Що відбувається під час вибуху Вибухова хвиля спричиняє:• різкий стрибок атмосферного тиску,• мікрострус мозку,• ушкодження стовбура мозку,• травму внутрішнього вуха,• порушення кровообігу в слухових ядрах. Це призводить до: ✅ нейросенсорної приглухуватості,✅ ушкодження слухового нерва,✅ дисфункції вестибуло-кохлеарної системи,✅ порушення центральної слухової обробки. Фактично формується центральна аудіоторна дисфункція. 2. Втрата

Проаналізуємо як Баррі Гютар (Barry Guitar) і Чарльз Ван Райпер (Charles Van Riper) пов’язані між собою: передусім через спадкоємність наукової школи у вивченні та терапії заїкання, а також через розвиток і модернізацію класичного підходу до лікування флуентності. Дамо обґрунтований аналіз їхнього зв’язку. 1. Ван Райпер — засновник сучасної терапії заїкання Чарльз Ван Райпер (1905–1994) вважається