Якщо пацієнт після інсульту довго отримує харчування виключно через назогастральний зонд і не проходить логопедичну терапію дисфагії, функція ковтання починає швидко деградувати.
📌 Факти:
• Вже за 1–2 тижні відсутності активного тренування ковтання можуть з’явитися перші ознаки атрофії м’язів ротово-глоткової зони.
• Через 3–4 тижні спостерігається значне погіршення координації ковтального рефлексу, що підвищує ризик аспірації.
• Тривале пасивне годування призводить до втрати навичок самостійного прийому їжі, а відновлення без логопедичної терапії стає значно складнішим.
✅ Висновок:
Щоб зберегти функцію ковтання і безпеку харчування, логопедична оцінка та терапія дисфагії повинні починатися якомога раніше, навіть якщо пацієнт ще отримує їжу через зонд.
🧠 Логопедична терапія після інсульту — це не розкіш, а життєва необхідність.