Ми, досвідчені клінічні логопеди, — не ті, хто воює з молодшими або менш досвідченими терапевтами мови й мовлення. І це не просто слова: це наша принципова позиція, заснована на академічній підготовці, клінічній фаховості та повазі до фаху кожного.
Останнім часом у професійному просторі лунають твердження, що «нова генерація терапевтів мови й мовлення пішла від філологів» — під цим сумнівним твердженням стоїть прагнення розділити нашу спільноту. Так, їх лідерка — Оксана Лялька — висловила саме таку позицію. Але ми переконані: усі вони є логопедами. Усі присвятили себе роботі з мовою, мовленням, комунікацією та слухом — не викладачами-філологами, не «зовнішніми» фахівцями, а логопедами — і заслуговують на повагу як члени професії.
Академічна підготовка
У міжнародному документі European Speech and Language Therapy Association (ESLA) «Professional Profile 2019» чітко зазначено: «Speech and language therapists/logopedists are professionals specialised in preventing, assessing, diagnosing, treating and studying the whole range of human communication, feeding and swallowing disorders across the lifespan». 
Це означає: логопед — не просто «викладач мови» чи «учитель-коректор», а фахівець, що має глибинну підготовку у сфері комунікації, мовлення, ковтання, голосу та слуху. Навчання включає знання з медицини, неврології, психології, лінгвістики. 
Тому, коли ми говоримо про «молодших» чи «малодосвідчених» — це не про те, що вони «не логопеди», а про те, що вони можуть бути на початку шляху або в іншому спектрі практики. Якісна підготовка у логопедії базується на університетських програмах, клінічній практиці, науковій грамотності — і це стосується всіх логопедів ( а не терапевтів мови й мовлення), незалежно від шляхів входу у професію.
Компетентність і фаховість
Компетентність логопеда базується на трьох стовпах:
1. Теоретична база — знання комунікативних, мовленнєвих, сенсорних, неврологічних, психологічних процесів;
2. Клінічна практика — проведення оцінювання, діагностики, планування, втручання, реабілітації;
3. Етична й професійна відповідальність — самостійність рішення, співпраця у міждисциплінарній команді, використання доказової практики. 
Ще раз наголошую на тому, що досвідчені клінічні логопеди не «воюють» з тими, хто має менший стаж або був підготовлений інакше, ми зберігаємо професійну культуру. Бо замість суперечок — усі спеціалісти потребують наставництва, співпраці, відкритості до навчання одне від одного.
Малодосвідчені спеціалісти, а саме так звані терапевти мови та мовлення також мають своє місце і цінність, особливо коли прагнуть рости і вдосконалюватись.
Чому це важливо саме зараз
У часи реформ, змін у системі освіти, медичної реабілітації, в умовах жорстокої війни в країні, коли зростає потреба в кваліфікованих досвідчених логопедичних кадрах — ми повинні бути єдиною професійною спільнотою, а не розділеною. Спільнота, яка підставляє плече колегам, а не ставить перепони.
І саме тому наша громадська організація — Асоціація клінічних логопедів України (АКЛУ) — розпочинає серію професійного навчання, щоб підтримати і підвищити фаховість усіх наших колег- логопедів.
Анонс навчання
З приємністю оголошуємо: вже незабаром відбудеться вебінар «Менеджмент дисфагії: міжгалузевий підхід», який ми готуємо провести в змішаному онлайн-офлайн форматі в місті Одеса в одноіменному готелі «Одеса», який знаходиться в Аркадії за адресою Аркадійське плато, 5.
Чому саме там?
Тому що Одеса – це реабілітаційний хаб України. Такий лозунг було проголошено на недавньому Біонікфорумі, який я відвідала.
Чому саме ця тема? Бо
• Дисфагія — тема, якої часто немає в академічній програмі підготовки логопедів в Україні;
• Водночас вона логічно перегукується з темою «Дизартрія після локальних уражень мозку», що вивчається на логопедичних кафедрах;
• Ми запросили для читання лекції професора Наталію Гаврилову (кафедра логопедії і спецметодик, Кам’янець‑Подільський національний університет імені Івана Огієнка) — тому що обираємо вітчизняного науковця з доказовою клінічною практикою, а не американських експертів (як це пропонує нам пані Лялька).
• Практичний досвід представлять науковці-практики та команда реабілітаційного відділення клінічної лікарні міста Миколаєва — які працюють за вимогами Національної служби здоров’я України (НСЗУ) та настановами Міністерства охорони здоров’я України. Ми практикуємо українську реальність, українські стандарти, український сервіс. Але не відкидаємо, а вивчаємо і іноземні напрацювання і досвід.
Заклик до спільноти
Закликаю кожного: не дайте себе поділити.
Ми — логопеди.
Ми маємо одні цінності: якісна підготовка, клінічна компетентність, пацієнтоорієнтованість, доказова практика.
Нехай молодші колеги не почуваються «меншими», а досвідчені не почуваються «вищими».
Спільно ми сильніші.
Якщо хто відчуває, що потребує наставника — звертайтесь.
Якщо маєте новий досвід – діліться з іншими.
Упевнена, що майбутнє логопедії в Україні — це співпраця, а не конфронтація.
А ми — разом із АКЛУ — крокуємо цим шляхом до розвитку клінічної гілки вітчизняної логопедичної науки і практики.
Саме в умовах війни усі ми потребуємо єднання, а не розділення на логопедів і тммів, як того хоче Оксана Лялька.
Закликаю вас рухатись разом — до більш професійної, до більш потужної логопедичної спільноти.
Посилання на профстандарт:
Документ ESLA “Professional Profile 2019” можна завантажити тут: Professional Profile – ESLA 
З повагою та вірою в нас,голова ГО АКЛУ Алла Зарицька.
