Памʼятаю Дмитрика ще зовсім маленьким хлопчиком , коли приходив до мене у кабінет в центрі соціальної реабілітації «Надія» і завжди посміхався. Приємно бачити, що цей усміхнений хлопчик перетворився на справжнього спортсмена. Дивлячись на цього красеня, серце наповнюється гордістю: він зміг це зробити! І він – чемпіон!