Заїкання — це складний розлад плавності мовлення, що включає повтори, пролонгації, блоки та супутні фізичні прояви (наприклад, напруження м’язів, рухи голови чи шиї). Об’єктивна оцінка тяжкості має важливе значення для:
✔ постановки точного діагнозу
✔ визначення терапевтичних потреб
✔ моніторингу ефективності втручання
✔ розроблення індивідуальної програми реабілітації
У світовій практиці найчастіше використовується Stuttering Severity Instrument — Fourth Edition (SSI‑4) — стандартизований інструмент для кількісної оцінки тяжкості заікання. Він вимірює три компоненти:
1️⃣ Частота дизфлюенцій — кількість порушень на 100 слів
2️⃣ Тривалість блоків — середня тривалість трьох найдовших блоків
3️⃣ Фізичні супутні прояви (гіперкінези/тіки) — м’язові напруження, рухи голови, шиї, обличчя та тулуба
Ці компоненти складаються у загальний бал, що класифікує ступінь тяжкості заїкання.
📌 Як оцінюють заїкання?
Оцінювання за SSI‑4 передбачає:
• збір мовленнєвого матеріалу (усне мовлення та читання),
• підрахунок дизфлюенцій у відсотках,
• визначення тривалості блоків,
• оцінку супутніх фізичних проявів.
Це дозволяє отримати об’єктивну числову оцінку тяжкості, яка корелює з рівнем функціональних порушень у спілкуванні. 
📚 SSI‑4 — один із найвживаніших інструментів у світовій логопедичній практиці. Він має дослідження щодо валідності та надійності, хоча дослідники зазначають, що для крос‑культурних адаптацій потрібні додаткові дані. 
🔹 Порівняльні дослідження показують, що SSI‑4 забезпечує кращу надійність, ніж прості глобальні перцептивні оцінки тяжкості, але потребує відповідної підготовки спеціаліста для правильної інтерпретації результатів. 
АКЛУ рекомендує:
✅ використовувати стандартизовані шкали оцінки тяжкості (як‑от SSI‑4) у клінічній практиці
✅ збирати мовленнєві зразки достатньої тривалості (наприклад, ≥200 складів) для стабільних оцінок
✅ поєднувати кількісні дані з клінічними спостереженнями
✅ враховувати фізичні супутні прояви для комплексної оцінки тяжкості
Оцінка тяжкості заїкання — це не лише цифри: вона допомагає спеціалісту розробити точну індивідуальну програму терапії та оцінити прогрес у динаміці.
🧠 Висновки від АКЛУ:
🔹 Клінічні шкали тяжкості (наприклад, SSI‑4) — це стандартизовані інструменти, які підсилюють якість логопедичного обстеження.
🔹 Об’єктивна оцінка дозволяє визначати терапевтичні пріоритети, вимірювати зміни у процесі лікування та обґрунтовувати клінічні рішення.
🔹 Для української практики важливо впроваджувати такі інструменти локально, забезпечуючи переклади та адаптацію до українськомовних пацієнтів.
