Порушення ковтання (дисфагія) — один із найнебезпечніших наслідків інсульту, про який часто забувають у відділеннях. Якщо пацієнт не отримує логопедичної терапії, ризик смерті зростає у кілька разів. 📊 Факти та статистика: • Дисфагія виникає у 22–68 % пацієнтів у гострій стадії інсульту. • Повна втрата ковтання з потребою у зонді — приблизно у 11,5 %. […]

Після інсульту пацієнти часто стикаються з дисфагією — порушенням ковтання. Правильне та раннє втручання є критичним для запобігання голодуванню, аспіраційній пневмонії та швидкої деградації м’язів ковтання. 🧩 Основні техніки відновлення ковтання у гострій стадії: 1. Масаж і стимуляція м’язів орофарингеальної зони • Легка стимуляція губ, язика, щік і під’язикової області для підтримки тонусу. 2. Позиційні

Якщо пацієнт після інсульту довго отримує харчування виключно через назогастральний зонд і не проходить логопедичну терапію дисфагії, функція ковтання починає швидко деградувати. 📌 Факти: • Вже за 1–2 тижні відсутності активного тренування ковтання можуть з’явитися перші ознаки атрофії м’язів ротово-глоткової зони. • Через 3–4 тижні спостерігається значне погіршення координації ковтального рефлексу, що підвищує ризик аспірації.

У багатьох інсультних відділеннях відбувається небезпечна практика: назогастральний зонд знімають без оцінки функції ковтання та належної логопедичної терапії. Наслідки для пацієнта можуть бути критичними: • Голодування та зневоднення — пацієнт не може ефективно приймати їжу та рідину самостійно. • Втрати ваги та виснаження — організм недоотримує необхідні поживні речовини. • Слабкість та втрата фізичних функцій

В українських інсультних відділеннях досі часто ігнорують проблему порушення ковтання (дисфагії). Замість своєчасного логопедичного обстеження та відновлення функції ковтання, пацієнтів залишають на тижні та навіть місяці з назогастральними зондами. Наслідки: • утворення пролежнів у носових ходах; • блокування носового дихання; • зниження надходження кисню в організм; • кисневе голодування мозку, що додатково погіршує стан пацієнта

1. Комплексний підхід. Робота з мовленням неможлива без одночасної підтримки психічного та фізичного стану військового. Логопедична допомога має поєднуватися з психологічною та медичною. 2. Нейропсихологічна реабілітація. Використання методів, спрямованих на відновлення когнітивних і моторних функцій після черепно-мозкових травм. 3. Психотерапевтичний компонент. Залучення когнітивно-поведінкової терапії, технік релаксації та управління стресом для зниження тривожності, що підсилює мовленнєві

🔹 У дітей чи дорослих, які заїкаються з дитинства, ми зазвичай говоримо про нейрогенне або неврозоподібне заїкання, пов’язане з вродженими чи ранніми порушеннями розвитку мовленнєвої системи. 🔹 У випадку військових після контузії або акубаротравми ми стикаємося з функціональним заїканням. Його поява зумовлена різким впливом екстремальних факторів війни — вибухових хвиль, травматичного стресу, перевантаження нервової системи.

 Мета — описати клінічні профілі, виявити механізми порушення ритму та плавності мовлення після вибухової дії, а також визначити ефективні підходи логопедичної терапії. Підготовчий етап — систематичний пошук і аналіз наукової літератури:• формуємо запитання PICO (популяція, втручання, порівняння, наслідки);• визначаємо ключові слова (stuttering, disfluency, blast injury, acoustic/impulse noise, TBI, veterans, speech therapy, fluency shaping, stuttering modification

Тому я як голова ГО АКЛУ написала співробітниці цього державного органу у відповідь наступне: Шановна Марія Олександрівна,від Громадської організації «Асоціація клінічних логопедів» щира подяка Вам за відповідь на наше звернення щодо зміни назви професії «Терапевт мови і мовлення» на «Клінічний логопед». Ми як професійна спільнота немедичних спеціалістів, які працюють в закладах охорони здоровʼя і мають

Шановна професійна спільното!Щиро вдячні Громадській організації «Асоціація клінічних логопедівУкраїни» та Міністерству охорони здоров’я України за можливість надатироз’яснення щодо використання розробниками професійного стандарту“Вчитель-логопед, логопед” (далі – ПС;https://register.nqa.gov.ua/profstandart/vcitel-logoped-logoped) назвипрофесії “терапевт мови і мовлення” (далі – ТММ).Зазначимо, що професія «Терапевт мови та мовлення» була введена уКласифікатор професій ДК 003:2010 3 грудня 2021 р. Цього ж року назвупрофесії ТММ