Анонс науково-практичної конференції
ГО «Асоціація клінічних логопедів України»
Січень 2026 року
Тема конференції:
«Клінічна логопедія в системі охорони здоров’я: наукові підстави, компетентності та стандарти професії»
У січні 2026 року ГО «Асоціація клінічних логопедів України» проведе першу всеукраїнську науково-практичну конференцію, присвячену ключовому професійному питанню останніх років — чому саме клінічна логопедія, а не терапія мови і мовлення, є науково й методологічно обґрунтованою професійною моделлю для системи охорони здоров’я України.
Українська логопедія стрімко інтегрується до європейського простору медичної освіти та реабілітації, тому питання професійної ідентичності, класифікації та стандартизації фахівця є одним із ключових для розвитку галузі. Подія стане платформою для фахової дискусії за участі представників МОЗ України, провідних науковців логопедичних кафедр, УТТММ, УАТММ, АЛУ та інших профільних професійних організацій, реабілітаційних центрів, професійних асоціацій та експертів міждисциплінарних команд.
Ключові питання, що будуть винесені на обговорення:
1. Науково-методологічні підстави професії «клінічний логопед».
• Міжнародні стандарти клінічної логопедії (ESLA/CPLOL, IALP).
• Роль неврології, нейропсихології та медицини у формуванні компетентностей клінічного логопеда.
• Відмінність між педагогічною логопедією та клінічною логопедією як медичною спеціальністю.
2. Чому термін «терапевт мови і мовлення» некоректний у медичному контексті.
• Порівняння термінології у ВООЗ, ЄС, США та Україні.
• Невідповідність професійної назви міжнародній класифікації медичних професій.
• Ризики фрагментації професії та вплив на якість реабілітаційних послуг.
3. Професійний стандарт клінічного логопеда: структура, компетентності, сфери діяльності.
• Обговорення проекту стандарту, підготовленого за участю ГО АКЛУ.
• Міжгалузева співпраця з МОЗ, МОН, реабілітаційними установами та медичними університетами.
• Компетентнісна модель фахівця: клінічні, діагностичні, терапевтичні та міждисциплінарні компетентності.
4. Освітні вимоги: підготовка клінічного логопеда в Україні та світі.
• Порівняння освітніх програм Європи, США та українських реалій.
• Необхідність зміни стандартів освіти та системного впровадження медичної компоненти в академічні програми підготовки фахівців- логопедів.
• Підготовка кадрів для системи охорони здоров’я та реабілітації ветеранів.
5. Логопед у медичній команді: міждисциплінарний формат роботи.
• Взаємодія клінічного логопеда з лікарем ФРМ, неврологом, ЛОР-лікарем, психіатром, фізичним терапевтом, ерготерапевтом, клінічним психологом.
• Особливості роботи у госпіталях, реабілітаційних центрах, військових госпіталях.
• Роль клінічного логопеда в сучасних протоколах лікування дисфагії, афазії, дизартрії, ринолалії, розладів голосу, слуху й мовлення після травм і поранень.
6. Правові та організаційні аспекти впровадження професії.
• Обговорення потреби офіційного затвердження назви «клінічний логопед».
• Гармонізація з міжнародними та українськими класифікаторами професій.
• Позиції МОЗ, професійних організацій, наукових установ і юридичні аспекти впровадження.
Учасники та спікери:
• Представники МОЗ України та державних структур, що відповідають за кадрову політику в медичній сфері.
• Провідні науковці логопедичних кафедр університетів України.
• Експерти УТТММ та інших професійних об’єднань.
• Представники реабілітаційних центрів, госпіталів ветеранів, клінік та лікарень.
• Громадські організації, що працюють у сфері пацієнтських прав і медичної реабілітації.
Мета конференції:
• Науково й юридично обґрунтувати необхідність впровадження професії «клінічний логопед» у системі охорони здоров’я України.
• Підтримати створення єдиних професійних стандартів, що відповідають міжнародним вимогам.
• Посилити міжгалузевий та міждисциплінарний діалог щодо реформи логопедичної допомоги.
• Забезпечити розвиток сучасної, доказової клінічної логопедії в умовах відновлення країни та роботи з військовими й цивільними, які постраждали від війни.
