В українському професійному середовищі досі існує плутанина в назвах фахівців, які працюють із порушеннями мовлення, мови, комунікації та ковтання.
• Дефектолог — історично педагогічний термін, який охоплював різні напрями спеціальної освіти (порушення слуху, зору, інтелектуального розвитку). Він більше відповідає освітньому середовищу, а не клініці.
• Терапевт мови і мовлення — це некоректний переклад англійської назви Speech-Language Therapist (SLT). В оригіналі йдеться про терапевта з мови та мовлення, який фактично виконує функції клінічного логопеда. В українській мові ця калька звучить неприродно й не відображає клінічного контексту.
• Логопед — усталений термін, зрозумілий суспільству, але в Україні він часто асоціюється з педагогічною сферою та «постановкою звуків».
🔹 У медичних закладах найбільш доречною є назва КЛІНІЧНИЙ логопед.
Цей термін:
• підкреслює клінічний характер роботи: діагностика, участь у мультидисциплінарній команді, терапія мовлення, мови, комунікації та ковтання у пацієнтів після інсультів, черепно-мозкових травм, нейродегенеративних хвороб;
• є зрозумілим для пацієнтів та лікарів;
• відповідає міжнародним аналогам — Speech-Language Pathologist (США, Канада), Logopäde / Klinische Linguistin (Німеччина), Orthophoniste (Франція).
🌍 У міжнародній практиці давно зроблено розмежування між педагогічними й клінічними спеціалістами. В Україні цей крок також необхідний, адже клінічний логопед — це не про звуки, а про життя та безпеку пацієнта.
✨ Саме тому найбільш коректною й доречною назвою для фахівця, який працює в клінічній лікарні, є КЛІНІЧНИЙ ЛОГОПЕД.
