В умовах війни вивчення природи порушень когнітивно-комунікативних функцій у військових, які пережили акубаротравму та КПТСР (комплексний посттравматичний стресовий розлад) має надзвичайну значимість.
🔍 Чому це важливо
• Після черепно-мозкових травм та акубаротравм часто виникають не лише моторні, сенсорні чи фізичні наслідки — але й сузір’я когнітивно-комунікативних порушень: порушення пам’яті, уваги, виконавчих функцій, гнучкості мислення, здатності планувати мову, структурувати дискурс.
• КПТСР може суттєво ускладнювати ці порушення: травма, стрес, тривога, депресія — все це взаємодіє з процесами обробки інформації, мовленнєвого висловлення, вертикалізації думки і здатністю до співпраці у соціумі.
Тобто клінічна логопедія + психологія – це синергія, що дозволяє краще діагностувати, прогнозувати і коригувати порушення, а також підвищувати якість життя пацієнтів.
📚 Що показують наукові дослідження
Ось деякі ключові результати з міжнародної та української літератури, які демонструють, що ми як клінічні логопеди й психологи маємо діяти разом:
1. Когнітивно-комунікативні порушення після TBI (черепно-мозкової травми).
• У дослідженні «Cognitive‐communication performance following mild traumatic brain injury: Influence of sex, age, education, site of lesion and bilingualism» виявлено, що навіть при м’яких або помірних травмах, фактори як-от вік, освіта, локалізація ураження і навіть статус білінгвізму значно впливають на мовленнєві та когнітивні комунікативні навички. 
• Дослідження «Analysis of Discourse Production to Assess Cognitive Communication Deficits Following Mild Traumatic Brain Injury With and Without Posttraumatic Stress» показує, що дискурсивні структури — як спосіб об’єднання ідей, логічного зв’язку, переходів у мовленні — є більш чутливими до когнітивно- комунікативних порушень, особливо коли є КПТСР. 
2. КПТСР і когнітивні порушення — дані з України.
• У дослідженні «Cognitive impairment in victims of Russian aggression associated with post-traumatic stress disorder (PTSD)» виявлено, що в населення, постраждалого від агресії, з ПТСР часто мають виражені когнітивні дефіцити, які погіршують здатність адаптуватись, працювати, комунікувати. 
• Також в українському контексті проаналізовано, як ветерани з TBI мають зниження когнітивних функцій — уваги, пам’яті, виконавчих функцій — і як це корелює з їх стійкістю (resilience). Дослідження «Correlation between resilience and cognitive functioning in veterans with traumatic brain injury» показує, що когнітивні функції можуть бути важливими факторами у відновленні психічної стійкості. 
3. Необхідність мультидисциплінарного підходу.
• У роботі «The Triad of Cognition, Language, and Communication in Traumatic Brain Injury: A Correlational Study» встановлена значна кореляція між мовними навичками, виконавчими функціями і комунікацією, що підкреслює важливість співпраці логопедів із нейропсихологами / клінічними психологами. 
• Стаття «Interprofessional collaboration and communication to facilitate implementation of cognitive rehabilitation in persons with brain injury» наголошує, що без чіткої координації між психологами / нейропсихологами і клінічними логопедами, а також без спільної мови, загальних стандартів та протоколів, реабілітація когнітивних та комунікативних порушень часто залишається неповноцінною. 
🧮 Які аспекти потребують нашої уваги — як клінічних логопедів і психологів
Щоб ефективно працювати з військовими, які мають акубаротравму чи КПТСР, важливо:
• спільна діагностика: використання нейропсихологічних і мовленнєвих інструментів для оцінки мовлення, пам’яті, уваги, виконавчих функцій, дискурсу, соціальної комунікації;
• індивідуальні профілі: розуміння, що тяжкість травми чи ступінь КПТСР — не єдині предиктори. Вік, рівень освіти, мова (одномовність чи двомовність), локалізація ураження мозку, супутні психічні стани — враховуються обов’язково;
• моніторинг динаміки: спостереження змін у когнітивно-комунікативних функціях з часом — під час гострої фази, під час реабілітації й у віддаленому періоді;
• комплексна терапія: не лише логопедичні вправи, але й психологічні інтервенції (робота з травмою, регулювання емоцій), нейропсихологічне тренування, реабілітаційні технології;
• підготовка фахівців: навчальні програми, підвищення кваліфікації логопедів у аспектах нейропсихології, психології, дискурсу, емоційної регуляції.
✅ Заклик від голови АКЛУ
Я, як Голова Асоціації клінічних логопедів України, закликаю нашу мультидисциплінарну спільноту:
• об’єднувати зусилля: клінічні логопеди, клінічні психологи / нейропсихологи / психотерапевти / психіатри / реабілітологи — щоб розробити спільні стандарти оцінки та терапії когнітивно-комунікативних порушень у військових;
• інвестувати в дослідження та навчання, особливо в українських реаліях — щоб наші методики були адаптовані до мовного, культурного, бойового контексту;
• використовувати міжнародний досвід, але не копіювати — адаптовувати;
• подбати про системність: включення когнітивно-комунікативної діагностики і терапії у стандартні програми реабілітації для ветеранів, державну політику, фінансування, супровід після виписки.
