Це моя позиція як Голови ГО «Асоціація клінічних логопедів України»
Останнім часом до мене все частіше звертаються колеги з питанням:
👉 чи потрібно логопеду проходити «перенавчання», щоб працювати в медичних закладах як клінічний фахівець?
Хочу чітко і професійно окреслити позицію мою і АКЛУ.
Логопеди, які навчалися очно на провідних вітчизняних кафедрах, відповідально опановували програму, складали сесії самостійно, проходили і мають клінічну практику — вже мають ґрунтовну медико-біологічну і нейропсихологічну підготовку.
У базових освітніх програмах логопедії традиційно представлені:
✔ анатомія і фізіологія ЦНС і ЛОР
✔ нейрофізіологія мовлення
✔ неврологія
✔ психіатрія
✔ патофізіологія
✔ клінічна психолінгвістика
✔ мовленнєва патологія при органічних ураженнях мозку
Це — фундамент клінічної компетентності.
Фахівець, який опанував ці дисципліни добросовісно, не потребує повторного «перенавчання» у різних структурах.
🔷 Єдина сфера, що дійсно потребує додаткової спеціалізації — дисфагія
Об’єктивно визнаємо: тема розладів ковтання тривалий час була недостатньо представлена в академічних програмах логопедичних кафедр України.
Саме тому вона потребує:
✔ системного навчання
✔ лекційної підготовки
✔ клінічної практики
✔ супервізії
Але важливо розуміти:
👉 для логопеда дисфагія — не «чужа» дисципліна.
Розлади ковтання мають спільну нейрофізіологічну природу з дизартрією:
▪ ураження ядер ЧМН
▪ порушення іннервації орофаціальної мускулатури
▪ зниження сенсомоторного контролю
▪ порушення координації рухів
▪ зміни м’язового тонусу
Усе це — добре відомі логопедам клінічні механізми.
Тому засвоєння дисфагії для професійного логопеда — це не початок з нуля, а логічне розширення вже наявної компетентності.
🔷 Освітня позиція АКЛУ
Саме тому Асоціація клінічних логопедів України зосереджує свою діяльність на розвитку якісної, науково обґрунтованої підготовки з дисфагії:
📌 Вітчизняний напрям:
▪ Київський інститут реабілітації
▪ програми з клінічною практикою і міжгалузевою взаємодією
▪ участь профільних фахівців
📌 Міжнародний напрям:
▪ European Society for Swallowing Disorders (ESSD)
▪ штаб-квартира — Барселона, Іспанія
▪ європейські стандарти доказової практики
Ми підтримуємо лише ті програми, які:
✔ мають наукову базу і вітчизняну акредитацію
✔ залучають профільних вітчизняних спеціалістів з логопедичних кафедр
✔ відповідають міжнародним стандартам
✔ дають реальні клінічні навички
🔷 Про «дорогі курси» без фахової бази
На жаль, сьогодні багато логопедів у лікарнях опиняються під адміністративним тиском:
▪ вимога переходу на посаду «в.о. ТММ»
▪ примус до навчання на неакредитованих курсах
▪ висока вартість програм
▪ відсутність логопедичних вітчизняних науковців
▪ формальний підхід до підготовки
У вітчизняних медичних ЗВО відсутні фахівці з логопедії як науки.
Це означає, що навчання там часто не відповідає специфіці нашої професії.
АКЛУ вважає таку практику неприпустимою.
Професійна підготовка логопеда має здійснюватися логопедами — клініцистами, науковцями, практиками, а не іншомовними і дотичними викладачами без спеціалізованого вітчизняного досвіду.
🔷 Позиція АКЛУ
Ми відстоюємо:
✅ визнання базової логопедичної освіти
✅ захист професійної автономії
✅ доступ до якісного підвищення кваліфікації
✅ припинення комерціалізації «перенавчання»
✅ розвиток клінічної логопедії в Україні
Ми не проти навчання.
Ми — за якісне, змістовне, науково обґрунтоване навчання.
📌 Закликаю колег не піддаватися тиску та сумнівним освітнім пропозиціям.
📌 АКЛУ готова консультувати, підтримувати і захищати ваші професійні права.
Разом ми формуємо сильну, компетентну, європейську клінічну логопедію в Україні.
З повагою
Зарицька Алла Василівна
Голова ГО «Асоціація клінічних логопедів України»
