Не знаю чи плакати чи сміятись. Але більше вже хочеться просто покрутити біля виска, якщо бути чесною. Прийняли профстандарт ТММ, який ніхто не обговорював, а тепер примусово переводять логопедів на посаду тмм, збільшуючи робочий час з 18 годин на тиждень ( за постановою МОЗ N319 від 25.05.2006р.), скорочуючи відпустку з 56 днів до 24, анулюючи усі вчительські категорії і усе це за 20 тис. грн в місяць( а чистими -15 тис.) і хочуть, щоб логопеди працювали в лікарнях з хворими і в реаб.центрах з військовими. Невже працівники МОЗу серйозно думають, що досвідчені спеціалісти зі стажем в медичних закладах на це погодяться? Логопедичне заняття індивідуально з дитиною 30 хв. коштує 500-600 грн, а з дорослим 60 хв.- 800-1000 по усій країні. Працюючи по 7 годин в день досвідчений спеціаліст заробить 15 тисяч грн. за два дні і не замориться. А працювати в лікарнях скоро будуть міністри і їх заступники, які створили юридично-правову колізію з клінічними логопедами, які по суті займаються нейронаукою. І Оксана Лялька тих міністрів вже не навчить, бо втікла з України і переховується від слідства у справі про державну зраду під час війни десь поза межами держави. А навчати на магістратурі в Івано-Франківській медичній академії будуть її дівчатка з товариства, яким вона видала сертифікати, але які не мають для цього ні достатньо знань ні практичного досвіду. Ота біда в Україні через невігластво: знищують нейронауку в умовах війни, коли відновлювати наших громадян нам прийдеться ще не одне десятиліття. І дійсно хочеться плакати, що з нами таке відбувається.