Факти, питання, відповідальність.
Коли науково-практичний вебінар-конференція під егідою ГО АКЛУ закінчується питаннями практиків, клінічних випадків та реальних алгоритмів реабілітації — це нормально й очікувано.
Коли відразу після неї оголошується «альтернативна конференція» від УТТММ та гучні заяви про «терапію мови і мовлення» — питання теж з’являються. Але не ті, що очікували її організатори. 🤷♀️
🧾 Документи кажуть просто
🔹 Код 3229 — «Логопед».
Це офіційна кодифікована професія згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010.
Її місце визначено серед « професіоналів у галузі медицини».
Тобто логопедія — це медицина та нейрореабілітація, а не вигадане «філологічне тренерство мовлення».
🔹 Код 2340 — «Вчитель-логопед».
Це спеціальність у сфері освіти, інклюзії та корекційної педагогіки.
🟡 Ці професії мають:
• університетські програми,
• державні стандарти,
• вимоги до кваліфікації,
• чітко визначені компетентності.
Це факт. А факти — вперта річ.
❓А тепер до питань, які прозвучали від логопедів-практиків до голови УТТММ
Коли людина веде конференцію та називає себе «терапевткою мови і мовлення», а на прості питання —
«Які у вашій практиці були клінічні випадки з дітьми?»,
«Хто бачив Ваш документ про освіту на ТММ?»,
«Як Ви могли бути присутньою на нейрохірургічній операції не маючи медичної освіти ?»
та багато інших питань від клінічних спеціалістів-логопедів
— відповісти не може… це насторожує.
Бо реабілітація — це не абстрактні слова. Це робота з пацієнтами різного віку тут і зараз.
📌 Далі ще цікавіше
Якщо спеціаліст жодного дня не працював у державних лікарнях, не мав такої практики ані з дорослими, ані з дітьми, а освіта — заочна філологічна, то виникає просте питання:
Хто і де навчав її «клінічній терапії мови і мовлення»?
І ще одне — юридично важливе:
Яке право має особа називати себе фахівцем у медичній сфері, якщо в жодному нормативному документі держави ця спеціальність не визначена як медична?
Бо на сьогодні немає:
• акредитованої освітньої програми,
• затверджених компетентностей за результатами громадського обговорення Професійного стандарту,
• клінічних вимог до практики згідно вимог НСЗУ,
• стандартів професії «терапевт мови і мовлення», які були б затверджені МОН чи МОЗ за участі професійної спільноти та дотичних міжгалузевих спеціалістів.
Є просто… назва. Маркетингова наліпка. І бажання називати себе не тим, ким ти є.
🧠 Логопеди — це нейронаука, а не фантазія
У всьому світі професія «speech-language pathologist / logopedist» — це частина медичної реабілітації, з клінічним стажуванням, науковою базою, нейролінгвістикою, дисфагією, афазією, дизартріями, дисфонією, ринолалією, алалією, іншими моторними і сенсорними порушеннями мовлення і ковтання.
А в Україні раптом хтось придумав «терапевтів мови і мовлення». Без клініки. Без реабілітації. Без практики. Без університету.
І тепер проводить конференції.
🧨 Найкраще питання
Яку альтернативу пропонує ця “новоспеціальність” логопедам, які щодня рятують голос, слух, мовлення, ковтання, комунікацію та якість життя пацієнтів після війни?
Сьогодні логопеди:
• працюють у неврології,
• ведуть дітей із ДЦП, РАС, важкими недорозвиненнями мовлення і порушеннями ссання, жування та ковтання,
• реабілітують військових після акубаротравм і контузій,
• проводять оцінювання за міжнародними шкалами (WAB, GUSS, FOIS, BDAE тощо).
Це професія, яка рятує, повертає, відновлює.
🟦🟨 Позиція АКЛУ проста
📣 Титули не можуть замінити компетентності.
📣 Слова не замінять клінічної практики.
📣 Назва не замінить закону.
Ми говоримо не про персоналії,
ми говоримо про відповідальність перед пацієнтом.
🔥 Відкрите оголошення логопедичній спільноті України
Ми запрошуємо всіх фахівців, які хочуть прозорості й професійності доєднатися до нашої професійної спільноти.
У нас все Чітко, Професійно, Обгрунтовано
Без «фантазійних спеціальностей».
Без фіктивних сертифікатів.
Без маркетингу замість медицини.
Тільки:
✔ закон,
✔ наука,
✔ клініка
АКЛУ-це професійний рух!
АКЛУ – це рух вперед!
Вперед до Перемоги!
