Вони усі дуже гарні і молоді, а тому недостатньо досвідчені в професійному сенсі і недостатньо обізнані у житті. Мені шкода, що вони отримали освіту і диплом логопеда, але не вважають себе саме логопедами. Це дивно і боляче одночасно. Адже самовизначення – це основа особистого успіху в усіх сферах життя. Вони не визначились і не відзначились як логопеди. Вони погодились з іншомовною калькованою назвою неіснуючої в професійному світі професії «тмм». Це наша спільна біда, яка називається НЕВІГЛАСТВО. Дуже шкода, що це відбувається саме в нашій країні і саме під час війни. А для когось вони просто «дівчатка з товариства». Саме так їх називає іноземний філолог з заочною освітою Оксана Лялька ( а може все ж таки Ручка) – їхній куратор. Вона відібрала цих дівчаток сама на особистій співбесіді. Чому саме їх? А тому що вони ще молоді і недосвідчені. Бо досвідчені їй не по зубах. На досвідчених НЛП, якому її навчали за кордонами нашої країни, відразу ломалось. І буде ломатись надалі. Тому саме цих молодих і малодосвідчених вона відібрала для своїх експериментів. І ті експерименти продовжуються. Бо комусь це дуже потрібно. Думайте…
