У клінічній практиці клінічні логопеди нерідко спостерігають, що пацієнти з афазією після геморагічного інсульту демонструють більш динамічне та об’ємне відновлення мовлення, ніж після ішемічного ураження мозку.
Це явище має чітке нейроанатомічне та нейрофізіологічне підґрунтя.
🔬 1. Нейроанатомічні механізми
▶️ Геморагічний інсульт
При крововиливі:
• формується гематома, яка здавлює навколишні тканини;
• виникає набряк мозку;
• порушується провідність нервових шляхів.
Однак при цьому:
✔️ значна частина нейронів залишається структурно збереженою;
✔️ мовленнєві зони (Брока, Верніке, дугоподібний пучок) часто не зруйновані остаточно;
✔️ ураження має переважно компресійний характер.
Після резорбції гематоми та зменшення набряку відбувається відновлення анатомічної цілісності нейронних мереж.
▶️ Ішемічний інсульт
При ішемії:
• припиняється кровопостачання;
• виникає інфаркт мозкової тканини;
• формується зона некрозу.
У результаті:
❌ нейрони гинуть необоротно;
❌ утворюється гліальний рубець;
❌ мовленнєві структури втрачаються фізично.
Навіть за наявності нейропластичності мозок змушений перебудовувати функції, а не відновлювати їх.
⚡ 2. Нейрофізіологічні механізми відновлення
▶️ При геморагічному інсульті
Провідними є механізми:
🟢 зняття діашизу (функціонального гальмування);
🟢 відновлення синаптичної передачі;
🟢 реактивація «мовчазних» нейронних мереж;
🟢 нормалізація корково-підкіркових зв’язків.
Після стабілізації стану мозок швидко повертає частину втрачених функцій.
➡️ Відновлення має реактиваційний характер.
▶️ При ішемічному інсульті
Переважають процеси:
🔴 компенсаторної перебудови;
🔴 залучення гомологічних зон правої півкулі;
🔴 формування нових нейронних маршрутів.
Це:
• повільніше;
• енергозатратніше;
• менш точне.
➡️ Відновлення має компенсаторний характер.
Саме тому при геморагічній афазії частіше і буває, що навіть спонтанно відновлюються:
✔️ граматика;
✔️ лексичний запас;
✔️ фонологічна структура;
✔️ просодія;
✔️ прагматичні компоненти мовлення.
📌 Висновок від АКЛУ:
Асоціація клінічних логопедів України наголошує:
Швидше та повніше відновлення мовлення при афазії після геморагічного інсульту зумовлене переважним збереженням нейронних структур і домінуванням механізмів реактивації над механізмами компенсації.
Це не означає, що ішемічна афазія є «безперспективною», але вона потребує іншої стратегії та більш тривалої реабілітації.
🩺 Рекомендації для клінічних логопедів
✅ 1. При геморагічному інсульті
🔹 Починати ранню терапію одразу після стабілізації стану.
🔹 Акцент на:
• відновлення лексико-семантичних мереж;
• синтаксичну організацію;
• зв’язне мовлення.
🔹 Використовувати інтенсивні програми.
🔹 Активно стимулювати спонтанне мовлення.
➡️ Мета: максимальна реактивація збережених систем.
✅ 2. При ішемічному інсульті
🔹 Планувати довготривалу реабілітацію.
🔹 Поєднувати:
• відновні;
• компенсаторні;
• альтернативні стратегії.
🔹 Залучати мультимодальні підходи.
🔹 Працювати з родиною пацієнта.
➡️ Мета: формування нових функціональних маршрутів.
✅ 3. Для всіх пацієнтів
✔️ Проводити нейропсихологічний і логопедичний моніторинг.
✔️ Орієнтуватися на дані нейровізуалізації.
✔️ Працювати в мультидисциплінарній команді.
✔️ Будувати індивідуальні програми втручання.
