Important news

Люди помирають не від інсульту, а від дисфагії після інсульту. Багато хто вважає, що смерть після інсульту настає від самого інсульту. Проте насправді часто причиною стає дисфагія — порушення ковтання, що виникає внаслідок ураження мозку. Людина може вийти з гострої небезпеки, серце і мозок стабілізовано, але вона не здатна ковтати. Крапля води чи шматочок їжі […]

Ми, клінічні логопеди, працюємо там, де життя зупинилося на межі: з людьми, які після інсульту раптом втратили найпростіше — можливість говорити і ковтати. У цих стінах гроші нічого не вирішують. Тут вирішує совість і професійність. Коли пацієнт, який учора не міг проковтнути й ложки води, сьогодні робить перший ковток — це не про заробіток. Це

«Заявка на участь у пілотній групі дослідження заїкання у військовослужбовців Шановні колеги! Я, Миронець Богдана Вадимівна, практикуючий клінічний логопед, спеціалізуюся на роботі з пацієнтами неврологічного профілю, зокрема після інсультів, черепно-мозкових травм та нейроінфекцій. Вже понад 4 роки працюю з військовослужбовцями, які мають когнітивно-комунікативні розлади унаслідок бойових дій та посттравматичних станів. Моя клінічна практика охоплює також

🔹 Механізми, які можуть спричинити мутизм чи афазію 1. Зневоднення та голодування • Втрата води → згущення крові, тромбози. • Падіння артеріального тиску → гіпоперфузія мозку (нейрони не отримують кисню та глюкози). • Ризик ішемічних уражень мовних зон кори (ліва півкуля, зона Брока, зона Верніке). 2. Порушення електролітів (натрій, калій, кальцій) • Судоми, сплутаність свідомості.

Порушення ковтання (дисфагія) після інсульту зустрічається у кожного третього — двох із трьох пацієнтів. І саме медсестри найчастіше виконують годування в палатах. Якщо вони не володіють спеціальними навичками, це може коштувати пацієнтові життя. ⚠️ Ризики при неправильному годуванні: • потрапляння їжі чи рідини у дихальні шляхи (аспірація); • розвиток пневмонії, яка є однією з провідних

Порушення ковтання (дисфагія) — один із найнебезпечніших наслідків інсульту, про який часто забувають у відділеннях. Якщо пацієнт не отримує логопедичної терапії, ризик смерті зростає у кілька разів. 📊 Факти та статистика: • Дисфагія виникає у 22–68 % пацієнтів у гострій стадії інсульту. • Повна втрата ковтання з потребою у зонді — приблизно у 11,5 %.

Після інсульту пацієнти часто стикаються з дисфагією — порушенням ковтання. Правильне та раннє втручання є критичним для запобігання голодуванню, аспіраційній пневмонії та швидкої деградації м’язів ковтання. 🧩 Основні техніки відновлення ковтання у гострій стадії: 1. Масаж і стимуляція м’язів орофарингеальної зони • Легка стимуляція губ, язика, щік і під’язикової області для підтримки тонусу. 2. Позиційні

Якщо пацієнт після інсульту довго отримує харчування виключно через назогастральний зонд і не проходить логопедичну терапію дисфагії, функція ковтання починає швидко деградувати. 📌 Факти: • Вже за 1–2 тижні відсутності активного тренування ковтання можуть з’явитися перші ознаки атрофії м’язів ротово-глоткової зони. • Через 3–4 тижні спостерігається значне погіршення координації ковтального рефлексу, що підвищує ризик аспірації.

У багатьох інсультних відділеннях відбувається небезпечна практика: назогастральний зонд знімають без оцінки функції ковтання та належної логопедичної терапії. Наслідки для пацієнта можуть бути критичними: • Голодування та зневоднення — пацієнт не може ефективно приймати їжу та рідину самостійно. • Втрати ваги та виснаження — організм недоотримує необхідні поживні речовини. • Слабкість та втрата фізичних функцій

В українських інсультних відділеннях досі часто ігнорують проблему порушення ковтання (дисфагії). Замість своєчасного логопедичного обстеження та відновлення функції ковтання, пацієнтів залишають на тижні та навіть місяці з назогастральними зондами. Наслідки: • утворення пролежнів у носових ходах; • блокування носового дихання; • зниження надходження кисню в організм; • кисневе голодування мозку, що додатково погіршує стан пацієнта