Надаємо стисле, але обґрунтоване пояснення, чому у військових після множинних акубаротравм (вибухових/бласт-травм, сильних акустичних ударів) можуть виникати тяжке заїкання або мутизм, з посиланнями на наукові джерела. Чому це трапляється — основні механізми (і джерела) 1. Непряме ушкодження мозку (blast-TBI) — пошкодження нервових мереж, що контролюють мовлення. Вибухові хвилі створюють дифузне аксональне ушкодження, мікроваскулярні пошкодження та […]

В українському суспільстві формується тривожна тенденція — кар’єрний мінімалізм молодих фахівців, які прагнуть швидкого успіху і високої оплати своїх послуг, але без реальної глибини знань і клінічного досвіду.У сфері реабілітації, де щодня вирішується доля людини після травми, інсульту чи акубаротравми, така поверхневість стає небезпечною. Покоління «онлайн-дипломів» у галузях, які вимагають ґрунтовних знань з нейронаук, анатомії,

Сьогодні в Україні набуває стрімкого розвитку нова галузь логопедичної науки — клінічна логопедія.Не на папері, не в теоретичних дискусіях, а в реальних лікарнях, реабілітаційних центрах і госпіталях, де поруч з лікарями працюють логопеди, відновлюючи мовлення, голос, ковтання, комунікацію у військових і цивільних після поранень, інсультів, черепно-мозкових травм, акубаротравм. Коли наука стикається з війною, вона перестає

Сьогодні, в умовах підміни понять і знецінення логопедичної професії представниками МОЗу разом із УТТММ, саме клінічні логопеди тримають справжній фронт — у лікарнях, реабілітаційних центрах, і навіть у польових шпиталях. Ми не просто “вчимо говорити”. Ми відновлюємо життєві функції, які визначають якість життя людини:🔹 ковтання — щоб людина могла самостійно їсти;🔹 дихання — щоб могла

Голова УТТММ публічно заявляє, що терапевти мови та мовлення походять від філологів і що тепер логопеди мають навчатися у філологів, як працювати з пацієнтами у лікарнях.Пробачте, але це вже за межею професійного абсурду. 🔹 Лінгвісти не мають академічної медичної підготовки.Вони не вивчають анатомію, нейрофізіологію, патофізіологію, клініку неврологічних синдромів, ковтання, дихання, голосу чи мовленнєвої моторики. Без

Логопед — це не лише спеціаліст із мовлення. Це фахівець, який володіє базовими знаннями медичних і нейронаук, що формують його клінічне мислення та дозволяють працювати з пацієнтами після інсультів, черепно-мозкових травм, операцій, уражень стовбура мозку чи нервової системи. 🔬 Академічна основа професії У програмі підготовки логопеда є фундаментальні дисципліни, без яких неможливо зрозуміти природу мовлення:•

Сьогодні в Україні склалася парадоксальна ситуація: логопеди, які працюють у медичних закладах — у відділеннях нейрореабілітації, пульмонології чи при роботі з військовими після поранень, — вимушені навчатися на закордонних освітніх платформах. Причина — внутрішня блокада розвитку клінічного напрямку логопедії.🔹 Міністерство освіти і науки та Міністерство охорони здоров’я не затверджують професійний стандарт клінічного логопеда,🔹 а натомість

В Україні сьогодні спостерігається гострий дефіцит клінічних логопедів — фахівців, які мають глибоку підготовку з нейроанатомії, нейрофізіології, патофонії та клінічної діагностики мовлення і ковтання. Через цю нестачу багато лікарень вимушено приймають на роботу дитячих логопедів, підготовлених для роботи у школах і дитячих садках. Однак це рішення — не вихід із ситуації, а створення прямої загрози

Логопед, який працює у системі охорони здоров’я, відповідає не лише за мовлення, а й за вітальні функції — дихання, ковтання, голосоутворення, координацію артикуляції з моторикою й сенсорикою.Тому його помилка може мати не лише терапевтичні, а й летальні наслідки. З точки зору нейроанатомії та нейрофізіології, логопед втручається в роботу складних систем мозку — моторної кори, бульбарного

У реабілітаційних відділеннях, які працюють за контрактами з НСЗУ, логопед (терапевт мови і мовлення) є не формальністю, а життєво необхідним фахівцем.Якщо логопед числиться у відділі кадрів «на півставки», але не проводить обстеження, не веде пацієнтів і не бере участі у мультидисциплінарній роботі, — це не просто порушення стандартів. Це — пряма загроза життю пацієнтів. 🧠