В Україні в умовах війни розпочато магістерську програму підготовки так званих терапевтів мови та мовлення, яку викладають іноземні фахівці, далекі від наших медичних реалій і академічних стандартів. Вони не знають, як побудована система підготовки логопедів в Україні, не розуміють структури логопедичних кафедр, вимог до клінічної практики, особливостей реабілітаційної допомоги військовим, дітям і дорослим із неврологічними […]

В Україні, у час, коли клінічні логопеди працюють на межі людських можливостей — у госпіталях, реабілітаційних центрах, з пораненими воїнами, з людьми після черепно-мозкових травм, інсультів, акубаротравм — Івано-Франківський медичний університет запускає магістерську програму підготовки так званих «терапевтів мови і мовлення». Ця програма, за офіційною інформацією, розроблена іноземними фахівцями і навіть ініційована іноземним філологом Оксаною

Після важких черепно-мозкових травм (ЧМТ) військові стикаються не лише з порушеннями руху, мовлення чи пам’яті. Їхній мозок зазнає комплексних когнітивних, комунікативних і психоемоційних змін, що вимагають зовсім іншого підходу, ніж у цивільних пацієнтів. 🧠 1. Когнітивно-комунікативна складова У військових після ЧМТ часто спостерігаються:• зміни уваги, контролю поведінки, мислення, швидкості обробки інформації;• афазія, дизартрія, порушення розуміння

В Україні, де щодня фахівці логопеди відновлюють мовлення, ковтання, голос і комунікацію у військових та цивільних після поранень, травм і інсультів, ми очікуємо розвитку справжньої клінічної логопедії — науки, що стоїть на перетині нейроанатомії, медицини, психолінгвістики та реабілітації. Та замість цього в окремих медичних університетах ми бачимо формальний набір студентів на курси та магістерські програми

Критичне мислення — це вища когнітивна функція, яка забезпечує здатність аналізувати, робити висновки, оцінювати власні дії й приймати рішення.Саме ця функція часто руйнується після геморагічного або ішемічного інсульту, навіть якщо мова та рух частково збережені. 🔹 Нейроанатомічне підґрунтя Критичне мислення базується на роботі лобових часток кори головного мозку, особливо:• дорсолатеральної префронтальної кори (DLPFC) — аналіз,

Реабілітація — це вищий рівень нейропластичності, який можливий лише за умови активної участі пацієнта у процесі. Коли ж людина не розуміє мовлення, ця участь нейрофізіологічно неможлива. 🔹 1. Порушення сенсорного мовленнєвого аналізу блокує формування моторного плану За Лурією, аналіз і синтез мовлення забезпечується роботою задніх відділів лівої скроневої кори (зона Верніке). Якщо ця зона уражена,

Клінічна логопедична терапія в реабілітаційному відділенні клініки «Оберіг» заслуговує на увагу спеціалістів-логопедів. Це єдина клініка в Україні, яка активно проводить навчально-практичні заходи і розвиває клінічний напрямок логопедичної терапії мовлення та ковтання. Команда логопедів «Оберіга» – це молоді спеціалісти з досвідом практичної клінічної роботи з пацієнтами з важкими наслідками інсульту. Навчально-освітня програма проекту Ricovery добігає кінця

В організмі людини, яка тривалий час перебуває в стані бойового стресу, відбувається глибока нейроендокринна перебудова. У відповідь на постійне відчуття небезпеки гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система працює без пауз, виділяючи великі дози кортизолу — гормону виживання. Спочатку цей механізм рятує — він мобілізує сили, підвищує увагу, допомагає діяти. Але коли стрес не завершується, кортизол перестає бути союзником. Його

Представляємо добірку наукових і науково-популярних джерел, статей та оглядів, які стосуються заїкання — особливо набутого чи психогенного — та зв’язку мовленнєвих дисфлюенцій із травмою, стресом чи психічними розладами. Деякі з них прямо розглядають випадки заїкання після травми або в контексті ПТСР/КПТСР: 📚 Основні статті та огляди 1. “Acquired Stuttering in Veterans of the Wars in

КПТСР (комплексний посттравматичний стресовий розлад) — це розлад, який виникає внаслідок тривалої або повторної травми, особливо коли особа не мала можливості уникнути або контролювати цю травму.  У відмінність від «класичного» ПТСР, при якому подія має чітку межу, у КПТСР травматичне навантаження часто хронічне, множинне і має глибший, системний вплив на емоційне функціонування й самосприйняття