В Україні в умовах війни розпочато магістерську програму підготовки так званих терапевтів мови та мовлення, яку викладають іноземні фахівці, далекі від наших медичних реалій і академічних стандартів.
Вони не знають, як побудована система підготовки логопедів в Україні, не розуміють структури логопедичних кафедр, вимог до клінічної практики, особливостей реабілітаційної допомоги військовим, дітям і дорослим із неврологічними порушеннями.
💬 Ще абсурдніше те, що практичні кейси у цій програмі мають демонструвати малодосвідчені дівчата з товариства Оксани Ляльки — люди, яким вона видала сертифікати після коротких експрес-курсів без реальної клінічної підготовки.
❓ То яких “фахівців” ми отримаємо після 1,8 років такого навчання?
Без базових знань нейроанатомії, нейрофізіології, патопсихології, без практики в лікарнях і реабілітаційних центрах — це не логопеди, а жертви псевдоосвітніх експериментів.
До того ж саме товариство “терапевтів мови та мовлення” створене філологом за освітою, яка не має клінічного досвіду роботи з пацієнтами — ні з дітьми, ні з дорослими.
📍 Це не освіта. Це профанація.
Справжній логопед — це фахівець, який проходить академічну та клінічну підготовку, вчиться на логопедичних кафедрах, співпрацює з лікарями, неврологами, нейропсихологами й володіє міждисциплінарними компетенціями.
💙💛 Ми закликаємо до збереження академічної чесності, професійних стандартів і реального розвитку клінічної логопедії в Україні, а не її спрощених копій під чужими некоректними назвами.
